"НЕ ПОГАСИТИ ПАМЯТІ ВОГОНЬ..."

16-17 березня жителі  Лаврівки відзначали 72 річницю визволення села від німецько-фашистських загарбників!!!!

 За допомогою учнів нашої школи я провела виховний захід присвячений памяті тих днів.

   Захід був цікавим і пізнавальним, адже він стосувався історії рідного села.  Кожної сім'ї доторкнулася сумна память про ті трагічні дні. Готуючи захід, учні нашої школи відвідали очевидців Другої світової війни та дізналися яким чином відбувалося визволення села. Очеретна Марія зіграла роль остарбайтера - Мотрі Яківни Добровчук, яка залишила цілий зошит спогадів про часи перебування у німецькому полоні. Її вірші сповнені почуття патріотизму, туги за рідною Землею:

"Ось уже шостий місяць, як живемо в лагері... на роботу і з роботи з собаками і поліцаєм, дуже надоїло трьохразове перелічування в день, наче худобу.

Вільно пташка літа в полі,

Вільно ходить звір в гаю,

Тільки я в тяжкій неволі

Трачу молодість свою..."

   Учням нашої школи було цікаво переглянути документальні фільми про захоплення Вінниці німецькими окупантами, про діяльність дітей у партизанських загонах.

   Давно відгриміли залпи війни, суворий час Другої світової війни став надбанням історії. Але не померла слава тих днів, ніколи не зітреться в нашій пам’яті велич народного подвигу. Тож ми вшанували память загиблих хвилиною мовчання.

   Досить цікаво було довідатися про Івана Степановича Дідика, жителя нашого села. Цей дідусь живий до цих пір, він у 14-річному віці допомагав партизанам - переховував лодку для переправи, гонив волів у ліс, щоб партизани прохарчувалися, збирав зброю після відступу армії і ховав. 

   Після виховного заходу учні нашої школи відвідали дідуся Івана, дізналися багато цікавого про його життя. В молодості дідусь був майстром по налаштуванні сільського радіовузла та радіоточок.

А ще Іван Степанович малював гарні картини, які оздоблюють не лише стіни його помешкання, але й прикрашають оселі  сільських жителів.