8 клас. Факультатив "Видатні постаті України".

26 квітня


Гетьман- емігрант Пилип Орлик


Військова та політична діяльність П. Орлика В Україні та Європі

№ з/п

Дата

Місце історичних подій

Зміст подій

Результат, наслідки

Робота учнів з історичним документом


Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)

1 .Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святішого апостольського трону константинопольського.

 2. Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Речі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам'яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змінені й порушені її кордони.

3. Має ясновельможний гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

4. При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фортець московських, так і ґрунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернені.

5. Коли деякі Війська Запорозького гетьмани, привласнивши собі неслушно й безправно самодержавну владу, узаконили самовладне таке право: "Так хочу, так повеліваю!" - то через те самодержавство, невластиве гетьманському урядуванню, виросли численні в запорозькому війську незлагоди, розорення прав та вольностей, посполите утяження, легке насильне і купне розкладення урядів військових: генеральної старшини, полковників та значного товариства. Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної Ради мають бути обрані за гетьманською угодою генеральні радники - по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до  завершення не приводячи.

6. У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

7. А коли б щось було б помічено з ясновельможного гетьмана супротивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватне, чи публічно на Раді його вельможності виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази не має ясновельможний гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити.

Проаналізувати текст історичного документа. Записати схему, яка б відтворила функціонування органів влади та взаємозв'язок між ними, якби даний документ набув чинності в Україні. Зробити  висновки та узагальнити та записати  до зошитів ключові моменти Конституції.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ: У Батурині відкрився перший в Україні виставковий проект, який розповідає про Григорія Орлика - сина гетьмана Пилипа Орлика, маршала і дипломата Людовіка XV.  - відео

12 квітня


Лист турецькому султану: міфи і реальність.

Розповідь вчителя

Відомий російський художник І. Рєпіну ХІХст. декілька разів звертався до образу славетного кошового, створивши два варіанти картини на один і той же сюжет. Картина «Запорожці пи­шуть листа турецькому султану» зберігається нині в Державному Ро­сійському музеї в Санкт-Петербур­зі, а другий варіант — у Харківсько­му художньому музеї. Фольклорна традиція пов'язує з іменем І. Сірка написання листа турецькому султа­ну. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу султана Мухамеда IV визнати залежність від Туреччини та підкоритися йому, запо­рожці на чолі з І. Сірком склали влучного листа у відповідь. Ця подія становить сюжет картини й цікава тим, що писаря І. Рєпін писав з ук­раїнського історика Д. Яворницького, а життєрадісного Сірка —з пат­ріота України генерала Драгомирова.

Розгляньте репродукцію картини, про яку подію іде мова?

Картина



Смерть Івана Сірка та доля його останків.

Розповідь вчителя

Він був видат­ним полководцем, провів понад 60 битв проти Османської імперії, Кримського ханства та ногайських орд, жодного разу не зазнававши поразки. Листувався з гетьманами України, монархами Московії, Речі

Посполитої, Криму та Туреччини. Про нього писали тодішні європей­ські газети, літописці та хроністи багатьох країн, його оспівували українські поети. Героєм багатьох народних легенд і переказів І. Сірко став ще за життя. В одній із легенд говориться про те, що Сірко жив 210 років. Тричі він зазирав смерті у вічі, тричі його рятувала «жива во­да». А коли він помер, то на знак ша­ни землю на його могилі козаки на­сипали шапками, кожного разу низь­ко вклоняючись кошовому отаману. 

Д/з   Складіть історичний портрет кошового отамана Івана Сірка,  використайте в описі: походження, характер, взаємини з людьми, політичну орієнтацію, участь у військових походах, займані посади.  


29 березня 2021р.

Тема: "Творець козацької держави Богдан Хмельницький"

Скласти історичний портрет гетьмана Б.Хмельницького

22 березня 2021р.

Тема.                Український церковний реформатор Петро Могила. 

Прочитати текст «Освячення Могли на митрополита» і скласти до нього якнайбільше запитань, не користуючись самим текстом. Питання мають охопити весь матеріал і врахувати найменші дрібниці. 

Освячення Могили на митрополита

У квітні 1632 року помер король Сигізмунд III. За польським звичаєм по смерті короля мав зібратися так званий конвокаційний сейм, на якому робився огляд діяльності попереднього короля, обговорювалися різні думки й пропозиції щодо майбутнього королівства. Потім збирався елекційний сейм, на якому обирався новий король.

У Прилуках було скликано велику козацьку Раду, яка обрала на сейм делегацію. Петро Могила був делегований на сейм від імені митрополита Ісаї Копинського та всього православного духовенства. На сеймі він мав вимагати скасування всіляких актів, що забороняли православним будувати церкви, відкривати колегії, топографії, повернення єпархій, церковних маєтків.

Польський королевич Владислав, щоб забезпечити собі більшість при голосуванні, склав спеціальний меморіал, у якому пропонувалося вирішити козацькі питання, віддати православним Київську митрополію, повернути всі її маєтки, монастирі й навіть львівське єпископство. 8 листопада 1632 року Владислав був обраний королем і, зваживши на ситуацію, задовольнив прохання православного духовенства, видавши диплом, яким гарантував православним більші права і вигоди, ніж ті, що були зазначені в «Статтях для заспокоєння руського народу». Цим документом надавалася повна свобода переходу як з православ'я в унію, так і з унії у православ'я. Київський митрополит мав, як і раніше, висвячуватися від Константинопольського патріарха. Православним миторополитам поверталась Луцька єпархія, запроваджувалася нова у Мстиславі, а також заборонялося чинити всілякі образи православним людям.

Тут же, у Варшаві, митрополитом було обрано Петра Могилу.

12 березня 1633 року Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу. Королівською грамотою Могилі віддавалася Києво-Софіївська церква, утримувалася за ним і Києво-Печерська архімандрія, доручався нагляд над Пустинно-Микільським монастирем. Невдовзі було отримане благословення й патріарха константинопольського, причому патріарх надавав новому митрополиту звання «екзарха святого константинопольського трону».

У квітні 1633 року Петро Могила розіслав вірним православним грамоти, запрошуючи чільних представників громад прибути до Львова на його висвяту в чин митрополита. Місто це було обрано не випадково, адже тут його добре знали і поважали. Після двомісячного перебування у Львові Петро Могила наприкінці червня вирушив до Києва. Проте Ісая Копинський не вважав обрання Могили законним і подав скаргу королю. Тяжба тривала не один рік. У лютому 1637 року Петро Могила запросив Ісаю в Луцьк і там у присутності численного духовенства примирився з ним. Але Ісайя знову виступив проти Могили, заявивши, що той силою примусив його до примирення. До самої своєї смерті Копинськнй не давав спокою Могилі.

1 березня 2021р.


Записати короткий конспект з презентації.



18 січня 2021р.

Тема: "Роксолана – найвідоміша українська бранка.«Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький"
Відео до заняття. Д. Вишневецький

11 січня 2021р.


ВСТУП

Колись Господь Бог ділив землю. Усі народи стали в чергу і кожний тягнув свій жеребок. Кому яка земля дісталася, туди і йшли вони її освоювати. Не прийшли за землею лише українці. Бог запитав їх:

--А чому ви не прийшли за землею?

Ми молилися, --відповіли вони.

Відповідь сподобалася Богові, і він віддав українцям найкращу землю, яку залишив собі. Тією землею була Україна.

Це легенда. Але в ній прихований глибокий сенс. Вчений Братко-Кутовський, досліджуючи походження назви нашої країни дійшов висновку, що наші далекі предки вкладали в це слово такий зміст: «земля, вкраяна, виділена і наділена Богом», Отже, не «окраїна» якої-небуть чужоземної держави (Росії, Польщі), «вкраяна», «украяна». Спочатку слово вживалося з наголосом на перше «а». Ненаголошене «я» з часом трансформувалося н «Ї», і поступово утвердилася назва «Україна».

Історія України надзвичайно багата, цікава і повчальна і тому курс «Визначні постаті України», який ми розпочнемо вивчати сьогодні,  допоможе вам краще зрозуміти й усвідомити проблеми української історії впродовж тисячоліття. Як писав М. Грушевський: «Уся надія в нас, вся сила в народі», маючи на увазі українську еліту, яка кермує народом у його визвольних змаганнях за кращу долю. Народ є рушійною силою історичного процесу, але на чолі його стоять провідники церковні ієрархи, земельні володарі, козацька старшина,. Ознайомившись з думками й помислами тих осіб, які визначали українську по­літику в різні епохи, ви зможете краще збагнути й осягнути перебіг історичних подій середини ХVІ-ХVІІІ століть, причини наших перемог і поразок.





Тема 1 : «Некоронований король України» Василь-Констянтин Острозький
ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛАМИ::

Робота з текстом  «Позиція Костянтина Василя Острозького в релігійній сфері»

Позиція Костянтина Василя Острозького в релігійній сфері (Готується як роздатковий матеріал) [38.C.9-11]

В перший день великого посту замикався в Дубенському монастирі, знімав панські шати, перевдягався в скромний одяг, постив та молився не один день та ніч. Гідний продовжувач справи свого батька; ретельно дбав про українське православ'я. За нього Острог - один з двох титулярних центрів єпархії Східної Волині - стає центром православної духовності. Відзначаючись релігійною толерантністю, К.В.Острозький цікавився творами католицьких богословів, певний час знаходився під впливом протестантизму. 20 жовтня 1592 р. король Сигізмунд III Ваза видав йому привілей виступати захисником прав Руської Церкви і висувати кандидатів на спорожнілі єпископські уряди (посади)

Характерним було ставлення К.В.Острозького до актуального на той час питання об'єднання католиків і православних. Виступивши спочатку на підтримку такого об'єднання (надав кошти Іпатію Потію для поїздки до Риму, К.В.Острозький волів тримати процес під повним власним контролем. Тому, коли в 1594—1596 роках частина духовенства здійснила спробу укласти церковну унію, оминаючи князя, він виступив її рішучим супротивником, різко засуджуючи рішення Берестейського собору; не сподівався, що Іпатій Потій (давній і близький приятель князя), який завдяки його сприянню став єпископом Берестейським та Володимирським, буде опікуватись ввіреною паствою, а його самого буде вважати тільки овечкою, що потребує проводиря.

Ставлення до українського козацтва (Готується як роздатковий матеріал)[38.C.9-11]

Були своєрідними; розуміючи важливе стратегічне значення Запорозької Січі як форпосту проти турецько-татарської небезпеки, намагався підтримувати з козаками партнерські стосунки, зокрема, приймаючи їх на службу.

 На початку 1590-х років К.В.Острозький вороже поставився до назріваючих козацьких заворушень, які загрожували розгалуженим земельним володінням князівського роду. Під час козацького повстання Христофора (Кшиштофа) Косинського у 1591—1593 роках, незважаючи на ряд невдач, військо, зібране К.В.Острозьким, у вирішальній битві під П'яткою завдало нищівної поразки повстанцям. Шимон Пекалід в хвалебній поемі «Острозька війна» засвідчив м'яке ставлення К.В.Острозького до переможених. Князь обмежився лише вимогою публічного покаяння і присяги козацького ватажка перед родом Острозьких - можна пояснити тим, що Кшиштоф Косинський (згідно з тогочасними джерелами) був родичем князів Острозьких.

 К.В.Острозький виступив рішуче проти повстання Северина Наливайка у 1594—1596 роках.

V І. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект та відео до уроку.



Немає коментарів:

Дописати коментар